Щороку в четверту суботу листопада Україна запалює свічку пам’яті.
Свічку за мільйонами невинних українців, яких у найродючішій країні світу прирекли на смерть штучним голодом.
Голодом, що став зброєю геноциду.
Цього року ми знову вшановуємо пам’ять жертв Голодомору в умовах війни, коли росія вдруге за століття намагається зламати український народ.
І саме сьогодні особливо гостро відчувається: пам’ять — це сила.
Це наш обов’язок перед тими, кого знищили лише за те, що вони були українцями.
Сьогодні біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору відбувся мітинг-реквієм.
Керівництво району, громада Шепетівки, військові, духовенство, освітяни, представники громадських організацій та жителі міста прийшли, щоб стати поруч у спільному вшануванні.
У молитві, у тиші, у спогаді.
Молебень, лампади, колоски, квіти…
І хвилина мовчання, під час якої кожен думав про одне:
ми зобов’язані не дати повторитися цій трагедії.
Жодного разу. Жодному поколінню.
Пам’ятаємо всіх, кого забрав Голодомор.
Пам’ятаємо і боремось — за право жити на своїй землі вільно.
За Україну, яку не зламали тоді й не зламають тепер.
