Шепетівська районна
державна адміністрація

СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ

КОНВЕНЦІЇ

Конвенція ООН про права дитини

КОДЕКСИ

Сімейний кодекс України

Цивільний кодекс України

Цивільний процесуальний кодекс України

Кримінальний кодекс України

ЗАКОНИ УКРАЇНИ

Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”

Закон України “Про охорону дитинства”

Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”

Закон України “Про забезпечення організаційно-правових умов захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”

Закон України “Про інформацію”

Закон України “Про звернення громадян”

ПОСТАНОВИ ТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №905 “Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей”

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 року №565 “Про затвердження Положення про прийомну сім’ю”

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 року №564 “Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу”

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 року №616 “Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу”

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 року №148 “Порядок створення та діяльності сім'ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя”

Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 року №268 “Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 року №465 “Деякі питання здійснення наставництва над дитиною”

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року №230-р “Про схвалення Концепції Державної соціальної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2021 року”

НАКАЗИ

Наказ Мінсім’ямолодьспорту від 14.06.2006 року №1983 “Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах”

Наказ Держкомсім’ямолодь від 22.01.2004 року №99/8698 “Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення”

Наказ Мінсім’ямолодьспорту від 29.07.2009 року №2669 “Про Порядок ведення службами у справах дітей обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах”

Наказ Мінсім’ямолодьспорту від 23.09.2009 року №3357 “Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу”

Наказ Мінсім’ямолодьспорту від 07.09.2009 року №3131/386 “Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї”

Наказ Мінсоцполітики від 20.01.2014 року №27 “Про Порядок ведення службами у справах дітей обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах”

Наказ Мінсоцполітики від 13.05.2016 року №509 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування законодавства з питань представництва інтересів дітей без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють”

Наказ Мінсоцполітики, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти і науки, міністерства охорони здоров'я України від 19.08.2014 року №564/836/945/577 “Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення”

Наказ Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді, Міністерства внутрішніх справ України від 09.03.2004 року №3/235 “Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім'ї та молоді, служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї”

Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 20.08.2008 року №479 “Про затвердження переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем”

Основними завданнями служби є:

  • реалізація на відповідній території державної політики з питань соціального захисту дітей, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень;
  • розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, громадськими організаціями заходів щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей;
  • координація зусиль місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності у вирішенні питань соціального захисту дітей та організації роботи із запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності;
  • забезпечення додержання вимог законодавства щодо встановлення опіки та піклування над дітьми, їх усиновлення, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї;
  • здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установах і закладах соціального захисту для дітей усіх форм власності;
  • ведення державної статистики щодо дітей;
  • ведення обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених, влаштованих до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок);
  • визначення пріоритетних напрямів поліпшення на відповідній території становища дітей, їх соціального захисту, сприяння фізичному, духовному та інтелектуальному розвиткові, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень.

Служба у справах дітей районної державної адміністрації відтепер складає протоколи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 225 Кодексу України про адміністративні правопорушення уповноважені посадові особи органів опіки та піклування складають протоколи за статтями:

Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей (частина 5, 6)

Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі.

Стаття 188-50. Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування

Невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, недопущення тим із батьків або тим з інших членів родини, з яким проживає дитина, або особою, яка проживає з таким із батьків (дитиною), посадових (службових) осіб органу опіки та піклування до обстеження умов проживання дитини, створення перешкод посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування при здійсненні інших покладених на них законом повноважень - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) - це окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п'яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівнів акредитації до його закінчення.

Діти, які виховуються в будинку сімейного типу не втрачають статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, за ними зберігаються всі пільги, передбачені законодавством України. Прийомні батьки допомагають підтримувати контакт дитини з її біологічними родичами (якщо таке спілкування безпечно для дитини), а в разі відновлення батьків у батьківських правах, дитина буде повернута в біологічну сім'ю.

Кандидати у батьки-вихователі подають до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, такі документи:

  • заяву кандидатів у батьки-вихователі про створення дитячого будинку сімейного типу із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань;
  • довідку про наявність/відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;
  • довідку про склад сім'ї (форма 3);
  • копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);
  • довідку про проходження курсу підготовки і рекомендацію центру cоціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
  • копії паспортів;
  • довідку про доходи за останні шість місяців або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (z1298-15) (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);
  • довідку про стан свого здоров'я та осіб, які проживають разом з ними;
  • письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі, якщо останні вирішили створити дитячий будинок сімейного типу на власній житловій площі, засвідчену нотаріально.

Наставництво - це добровільна безоплатна діяльність наставника з надання дитині, яка проживає у інтернатному закладі, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед у підготовці до самостійного життя. Наставника може мати дитина віком від 0 до 18 років, яка проживає у закладах інституційного догляду, незалежно від того, має вона офіційний статус сироти чи ні.

Особи, які можуть стати наставником

Наставник - це повнолітня людина, яка хоче допомагати дитині, яка проживає у інтернатному закладі, має для цього відповідний ресурс, супроводжує її в цілях соціалізації та адаптації в суспільстві.

Наставником може бути: особа, віком 18 років і більше; особа, яка пройшла курс підготовки з питань соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя.

Мета наставництва

Метою наставництва є підготовка дитини, яка проживає у інтернатному закладі, до самостійного життя шляхом розвитку її потенціалу, впевненості у власних силах, визначення життєвих цілей, формування людських стосунків, культурних, моральних та духовних цінностей.

Мінімальні зобов'язання, які бере на себе наставник – це відвідувати дитину раз на тиждень протягом години впродовж року.

Основні завдання наставництва

Основними завданнями наставництва є:

  • визначення та розвиток здібностей дитини, сприяння реалізації її інтересів у професійному самовизначенні;
  • надання дитині доступної інформації про її права та обов’язки;
  • формування в дитини практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя, зокрема щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном і коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг;
  • ознайомлення дитини з особливостями суспільного спілкування та подолання складних життєвих ситуацій;
  • сприяння становленню дитини як відповідальної та успішної особистості;
  • формування в дитини навичок здорового способу життя.

Опіка та піклування - це сімейна форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в сім'ю з метою забезпечення виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування - над дитиною у віці від 14 до 18 років. Опікун та піклувальник є законним представником інтересів дитини і відповідальним за її життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток. Для гарантування цих стандартів відповідно до закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” опікун та піклувальник має можливість отримувати на дитину державну допомогу.

Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання:

  • заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);
  • довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
  • документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
  • копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
  • довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • копію паспорта;
  • висновок про стан здоров'я заявника, складений за відповідною формою;
  • довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
  • довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника;
  • письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім'ю або на власній житловій площі - дитячий будинок сімейного типу, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Строк дії документів становить дванадцять місяців з дати видачі.

Патронат над дитиною – це комплексна послуга, яка передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного вихователя у період подолання дитиною та її батьками складних життєвих обставин. Патронатна сім’я - альтернатива інтернатним закладам, притулкам для дітей та допомога біологічним батькам. Батьки дбають про здоров’я дитини, прагнуть забезпечити найкращі умови життя, мріють про щасливе її майбутнє. Тож послуга патронату над дитиною може застосовуватися у таких випадках.

З моменту передачі дитини під патронат саме патронатний вихователь несе повну відповідальність за життя, збереження та покращення здоров’я дитини. Він професійно та майстерно налагоджує стосунки з дитиною, яка розлучена зі своїми батьками, оцінює її потреби, створює сприятливі, комфортні умови для розвитку та соціально психологічної реабілітації дитини, формування чи підтримки важливих для неї родинних стосунків, а також готує дитину до повернення у свою родину, або допомагає налагодженню контактів дитини з її новою сім’єю. Тому завдання патронатних вихователів надати професійну допомогу дитині, поки біологічні батьки вирішать свої проблеми і повернуть дитину у свою сім’ю або в іншу форму влаштування.

Служба у справах дітей передає патронатному вихователю на кожну дитину такі документи:

  • акт про факт передачі дитини;
  • копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);
  • рішення про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини;
  • договір про патронат над дитиною/наказ служби у справах дітей (у разі невідкладного влаштування дитини);
  • довідку про стан здоров’я дитини на момент її влаштування в сім’ю патронатного вихователя;
  • медичну картку дитини (у разі наявності);
  • копії медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років, індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда (у разі влаштування дитини з інвалідністю);
  • документи, що підтверджують освітній рівень дитини (у разі наявності).

Патронатному вихователю можуть бути передані інші наявні у дитини документи, письмові рекомендації щодо особливостей її виховання, догляду, лікування чи реабілітації, забезпечення контактів дитини з її батьками/законними представниками, родичами, а також щодо інших питань.

Відсутність у дитини документів, що посвідчують її особу, не є перешкодою для влаштування в сім’ю патронатного вихователя.

Прийомна сім'я - сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Діти, уражені ВІЛ-інфекцією, можуть влаштовуватися для виховання та спільного проживання у прийомній сім'ї за наявності відповідних висновків органів опіки та піклування і закладів охорони здоров'я, а їх загальна кількість не повинна перевищувати чотирьох осіб.

Метою утворення прийомної сім'ї є забезпечення належних умов для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім'ю на виховання та спільне проживання.

Прийомна сім'я є тимчасовою формою влаштування дитини, оскільки розглядаються варіанти повернення її в біологічну сім'ю або усиновлення іншими людьми.

Ті, хто взяли дітей у прийомну сім’ю, є прийомними батьками, а влаштовані у сім’ю діти - прийомними дітьми.

Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров'ю та моральному вихованню.

У разі утворення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини).

Хто може бути прийомними батьками?

Прийомними батьками можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі або окрема особа, яка не перебуває в шлюбі. Влаштування дітей у прийомну сім’ю рекомендовано проводити з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли повноліття. У разі досягнення пенсійного віку одним із прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках прийомна сім’я може функціонувати й після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про створення прийомної сім’ї, не може бути меншим за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У разі створення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших товарів тривалого споживання, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини).

Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про створення прийомної сім'ї:

  • заява із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов'язань;
  • копії паспортів кандидатів у прийомні батьки;
  • довідка про склад сім'ї (форма 3);
  • копія свідоцтва про шлюб;
  • довідка про стан здоров'я кандидатів у прийомні батьки та членів сім'ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);
  • довідка про доходи потенційної прийомної сім'ї за останні шість місяців або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи;
  • довідка про наявність/відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов'язань;
  • довідка про проходження навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендація центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; (видається після проходження навчання);
  • письмова згода всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім'ї, засвідчена нотаріально.

Усиновлення – це юридичний процес, під час якого рішенням суду створюються нові, постійні відносини між батьками та дитиною, і який полягає у передачі батьківських прав та обов’язків від однієї родини до іншої, це прийняття у сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками, як з боку дорослих так і з боку дитини.

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, можуть звернутися з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання.

Заява може бути написана в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчена ним. У разі коли одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік).

До заяви додаються такі документи:

Подається письмова заява про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання.Заява може бути написана в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчена ним. У разі коли одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік).

  • копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
  • довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами податкової служби; У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами податкової служби, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід;
  • копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
  • висновок про стан здоров’я кожного заявника;
  • засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
  • довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
  • копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Копії документів, зазначених у підпунктах 1, 3 і 7, засвідчуються працівником служби у справах дітей, який здійснює приймання документів. У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені у переліку. Витребування у заявників документів, не зазначених у переліку, не допускається.

Строк дії документів становить два роки з дня видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

Під час приймання документів заявникам роз’яснюються порядок та умови усиновлення, права і обов’язки кандидатів в усиновлювачі, усиновлювачів, правові наслідки усиновлення.

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, можуть за бажанням або за рекомендацією служби у справах дітей пройти курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Скасування усиновлення

Згідно із статті 238 Сімейного кодексу України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:

  • Воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
  • Дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
  • Між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.
  • Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття. Усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров'ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім'ї.
  • Усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.
  • Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду.

Основним завданням комісії є сприяння забезпеченню реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

  • затверджує персональний склад міждисциплінарної команди із числа працівників органів державної влади, зокрема служби у справах дітей, структурних підрозділів районних держадміністрацій, сільських рад, об’єднаних територіальних громад з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, уповноважених підрозділів органів Національної поліції (органів ювенальної превенції), закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення (далі - уповноважені суб’єкти);
  • розглядає питання щодо:
    • подання службою у справах дітей заяви та документів для реєстрації народження дитини, батьки якої невідомі;
    • доцільності надання дозволу органом опіки та піклування бабі, діду, іншим родичам дитини забрати її з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я, якщо цього не зробили батьки дитини;
    • доцільності підготовки та подання до суду позову чи висновку органу опіки та піклування про позбавлення, поновлення батьківських прав, відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;
    • вирішення спорів між батьками щодо визначення або зміни прізвища та імені дитини;
    • вирішення спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини;
    • вирішення спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та визначення способів такої участі;
    • підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України;
    • доцільності побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав;
    • визначення форми влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;
    • доцільності встановлення, припинення опіки, піклування;
    • стану утримання і виховання дітей у сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу та виконання покладених на них обов’язків;
    • стану збереження майна, право власності на яке або право користування яким мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
    • розгляду звернень дітей щодо неналежного виконання батьками, опікунами, піклувальниками обов’язків з виховання або щодо зловживання ними своїми правами;
    • доцільності продовження строку перебування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, у закладі охорони здоров’я, освіти, іншому закладі або установі, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
    • надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
    • забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток;
  • розглядає підготовлені суб’єктами соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю матеріали про стан сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у тому числі сім’ї, в якій існує ризик відібрання дитини чи дитину вже відібрано у батьків без позбавлення їх батьківських прав, сім’ї, дитина з якої влаштовується до закладу інституційного догляду та виховання дітей на цілодобове перебування за заявою батьків і за результатами розгляду цих матеріалів подає уповноваженим суб’єктам рекомендації щодо:
    • взяття під соціальний супровід сімей, в яких порушуються права дитини (завершення або продовження у разі потреби строку соціального супроводу);
    • направлення (в разі потреби) батьків, які неналежно виконують батьківські обов’язки, для проходження індивідуальних корекційних програм до уповноважених суб’єктів, які відповідно до компетенції розробляють і виконують такі програми;
  • розглядає питання щодо обґрунтованості обставин, за яких відсутні можливості для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за місцем проживання (перебування), та приймає рішення про доцільність влаштування дитини до загальноосвітньої школи-інтернату I-III ступеня за заявою батьків із визначенням строку її перебування в школі-інтернаті. Під час ухвалення рішення про доцільність влаштування дитини до загальноосвітньої школи-інтернату I-III ступеня враховується думка дитини у разі, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити;
  • розглядає питання щодо обґрунтованості наявності поважних причин, у зв’язку з якими опікун чи піклувальник несвоєчасно подали заяву для продовження виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (поважними причинами є перебування на лікуванні, причини, через які фізично неможливо своєчасно подати заяву, або наявність об’єктивних обставин, коли опікун чи піклувальник не могли звернутися із заявою, та інші причини, визначені комісією), а також приймає рішення про доцільність виплати допомоги за минулий період.

В ніч з 7 на 8 вересня 2019 року, з метою профілактики негативних проявів у підлітковому середовищі щодо розпивання неповнолітніми алкогольних та слабоалкогольних напоїв, куріння в громадських місцях, порушення правопорядку, перебування підлітків без супроводу дорослих у нічний час, здійснення продажу алкогольних напоїв неповнолітнім, працівники служби у справах дітей Шепетівської районної державної адміністрації спільно з інспекторами сектору ювенальної превенції Шепетівського ВП, дільничих офіцерів, головного спеціаліста відділу охорони здоров’я та соціального захисту населення Грицівської селищної ради, провели спільний нічний рейд на території Грицівської селищної ради.

У ході рейду було обстежено гуртожиток Грицівського ВПТУ 38, селищний парк культури та відпочинку, магазини та диско бар.

В результаті виявлено неповнолітніх правопорушників, які розпивали спиртні напої. Винних притягнено до відповідальності.

Окрім цього, було складено протокол та притягнено до відповідальності, особу, яка здійснила продаж алкогольних напоїв неповнолітнім.

Батьки підлітків попереджені про відповідальність за належне виконання своїх обов’язків.

З метою здійснення обстеження умов проживання сімей, в яких проживають діти, що опинилися в складних життєвих обставинах та проведення профілактичних бесід з батьками, щодо належного виховання та утримання дітей, начальником служби у справах дітей Ю.Богуш, завідувачем сектору з питань опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей адміністрації О.Козачук, методистом з виховної роботи Судилківської ОТГ Л.Кіпран, 04 листопада 2019 року проведено профілактичний рейд на території Судилківської сільської ради.

У ході рейду відвідано дитячий садочок в селі Білокриниччя. В результаті чого, з’ясовано, питання щодо захисту прав малолітньої дитини.

За місцем проживання відвідано три сім’ї, в яких виховується п’ятеро дітей.

Хочеться зазначити, що умови проживання дітей в таких сім’ях різні, це залежить насамперед, від рівня матеріального забезпечення, ступеня вживання алкогольних напоїв, ступеня інтелектуального розвитку батьків.

З батьками проведено бесіди щодо належного виконання батьківських обов’язків, ведення здорового способу життя, створення належних умов для розвитку, навчання та виховання дітей.

За результатом даного рейду, складено акти обстеження житлово-побутових умов проживання відвіданих сімей.

Працівники служби у справах дітей і надалі контролюватимуть стан виконання батьківських обов’язків не дуже відповідальних батьків.

16 жовтня 2019 року, начальником соціальної роботи РЦСССДМ адміністрації А.Цідиком, завідувачем сектору з питань опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей адміністрації О.Козачук, головним спеціалістом служби у справах дітей адміністрації О.Федорчук, інспектором ювенальної превенції Шепетівського ВП О.Семенюк, на території Плесенської сільської ради проведено профілактичний рейд. У ході рейду за місцем проживання відвідано 4 сім’ї, в яких виховується 8 дітей. На момент обстеження в 4-х сімей житлово-побутові умови та санітарно-гігієнічний стан в будинках, задовільний. Будинки облаштовані необхідними меблями, по можливості побутовою технікою, в кімнатах чисто, прибрано, тепло. Діти мають окремі кімнати умебльовані відповідно до віку. Діти забезпечені сезонним одягом та взуттям, продуктами харчування. Сім’ї обробляють земельні ділянки, утримують худобу. В результаті складено акти обстеження умов проживання.

Не вдалося здійснити обстеження умов проживання однієї родини, у зв’язку з відсутністю батьків вдома на момент перевірки.

Окрім вище зазначеного, начальником соціальної роботи РЦСССДМ адміністрації А.Цідиком, здійснено перевірку 4-х сімей, які отримують державну соціальну допомогу при народженні дитини, складені відповідні акти перевірки цільового використання державної допомоги при народженні дитини.

04 листопада 2019 року проведено консиліум у Шепетівському акушерсько-гінекологічному відділені за участю заступника головного лікаря з медичної частини Л. Юрчишиної, лікаря-педіатра, заступника головного лікаря з охорони дитинства та материнства Л.Гнатюк, лікаря-педіатра педіатричного відділення Л.Бурячківської, лікаря-неонатолога В.Козак, начальника служби у справах дітей адміністрації Ю.Богуш, методиста з виховної роботи Судилківської ОТГ Л.Кіпран.

Засідання проведено з метою виписки породіллі з новонародженою дитиною з пологового стаціонару. Потрібно зазначити, те що жінка вже має двох малолітніх дітей, але не належним чином виконує свої батьківські обов’язки.

В ході засідання з мамою проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання своїх батьківських обов’язків, створення для малолітніх відповідних житлово-побутових умов проживання для нормального виховання, навчання та розвитку дітей.

Окрім вище зазначеного, матір додатково поінформовано про догляд за новонародженою дитиною, про загрозливі стани дитини, при яких негайно треба звертатися за медичною допомогою.

В результаті вирішено, що з метою додаткового обстеження малюка, мати з дитиною поїде до Хмельницької обласної дитячої лікарні, адже малюк народився передчасно і не добирає у вазі.

Відповідно до ст. 53 Конституції України та Закону України «Про загальну середню освіту», листа Міністерства соціальної політики України від 20.08.2019р. № 15261/0/2-19/37 «Про організацію та проведення Всеукраїнського профілактичного заходу «Урок», наказу служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації від 21.08.2019р. № 7 н «Про організацію проведення у 2019році Всеукраїнського профілактичного заходу «Урок», у Шепетівському районі проведено перший етап даного заходу.

Так, проведено нараду за участю керівника апарату адміністрації Н.Лінник, начальника служби у справах дітей адміністрації Ю.Богуш, спеціаліста РЦСССДМ А.Цідика, головного спеціаліста відділу освіти та культури адміністрацій Л.Ільчук, інспектора сектору ювенальної превенції Шепетівського ВП О.Семенюк, та відвідано 20 сімей, в яких виховуються діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування та діти, які перебувають в складних життєвих обставинах та стоять на обліку у службі у справах дітей Шепетівської районної державної адміністації, про що складено акти обстеження житлово-побутових умов проживання. З даної категорії всі діти приступили до навчання та забезпечені по мірі можливості шкільним приладдям.

Також встановлено, що дирекцією навчальних закладів Шепетівського району, вживалися всі заходи щодо залучення дітей до навчально-виховного процесу.

За результатами профілактичного заходу «Урок» у Шепетівському районні всі діти приступили до навчання.

Наголошуємо всім батькам та відповідальним за охоплення навчанням дітей шкільного віку, що в Шепетівському районі розпочався другий етап профілактичного заходу «Урок», який завершиться 22 жовтня 2019 року. За результатами будуть вжиті заходи щодо повернення або влаштування виявлених дітей до навчальних закладів, соціального захисту дітей, усунення причин, внаслідок яких діти не були охоплені навчанням, притягненню до відповідальності, батьків або осіб які їх замінюють, посадових осіб за порушення прав та законних інтересів дітей.

З метою виявлення дітей шкільного віку, неохоплених навчанням, усунення причин та умов даного явища, здійснення обстеження умов проживання сімей, в яких проживають діти, що опинилися в складних життєвих обставинах та проведення профілактичних бесід з батьками, щодо належного виховання та утримання дітей, начальником служби у справах дітей Ю.Богуш, спільно з головним спеціалістом відділу освіти та культури адміністрації Л.Ільчук, секретарем сільської ради Л.Грицишиною, 18 вересня 2019 року проведено профілактичний рейд на території Хутірської сільської ради.

У ході рейду відвідано Хутірську школу І-ІІ ступенів. В результаті чого, з’ясовано, що з даної категорії всі діти приступили до навчання та забезпечені по мірі можливості канцелярським приладдям.

За місцем проживання відвідано 5 сімей, в яких виховується 11 дітей. На момент обстеження в 4-х сімей житлово-побутові умови та санітарно-гігієнічний стан в будинках, задовільний. Будинки облаштовані необхідними меблями, по можливості побутовою технікою, в кімнатах чисто, прибрано, тепло. Діти мають окремі кімнати умебльовані відповідно до віку. Діти забезпечені сезонним одягом та взуттям, продуктами харчування. Сім’ї обробляють земельні ділянки, утримують худобу.

В одному будинку житлово-побутові умови проживання – незадовільні, кімнати потребували прибирання та провітрювання. Діти мають окреме місце для сну та вивчення уроків, продуктами харчування, одягом та взуттям по сезону забезпеченні.

З родичами проведено профілактичні бесіди щодо наведення ладу в будинку та складені відповідні акти обстеження житлово-побутових умов проживання.

В умовах вимушеної самоізоляції внаслідок карантинних заходів існують значні ризики загострення в суспільстві таких проблем, як неналежне виконання батьками своїх обов’язків, вживання алкоголю, наркотичних засобів, домашнє насильство, жорстоке поводження з дітьми тощо. Так, з метою забезпечення прав дітей, які повернулися до сімей із закладів інституційного догляду та виховання, а також потреб сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та сімей, що належать до вразливих груп населення, 27 квітня 2020 року, начальником служби у справах дітей адміністрації Ю.Богуш, завідувачем сектору з питань опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей адміністрації О.Козачук, інспектором ювенальної превенції Шепетівського ВП О.Семенюк, на території Грицівської селищної ради проведено профілактичний рейд «Сім’я». «Підліток».

У ході рейду відвідано Грицівське ВПУ - 38 та за місцем проживання проведено обстеження умов проживання сімей, які перебувають на обліку в службі у справах дітей, як такі що опинилися в складних життєвих обставинах. Житлово-побутові умови проживання – задовільні, діти забезпечені сезонним одягом та взуттям, продуктами харчування та засобами індивідуального захисту.

З батьками проведено бесіди щодо належного виконання батьківських обов’язків, а також дотримання заходів безпеки в умовах карантину. Роздано інформаційні буклети про COVID-19.

Виховання підростаючого покоління є надзвичайно відповідальним завданням, яке постає не тільки перед батьками, вчителями, а й відповідних служб, які мають до цього безпосереднє відношення. Очевидно, що виховання дітей різного віку має свою специфіку. Як відомо, саме підлітки набагато частіше, ніж діти іншого віку, завдають батькам багато клопоту й проблем, саме цей вік потребує особливої уваги та турботи, тому з метою формування у підлітковому середовищі навичок здорового способу життя, недопущення пропусків у навчанні та скоєнні правопорушень, 19 вересня 2019 року, начальником служби у справах дітей адміністрації Ю.Богуш, завідувачем сектору з питань опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей адміністрації О.Козачук, інспектором ювенальної превенції Шепетівського ВП В.Карасем, на території Ленковецької сільської ради проведено правову та профілактично-виховну роботи з дітьми. У ході рейду відвідано Ленковецьку та Коськовецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, де проведено змістовні лекції та бесіди для підлітків.

Окрім того, за місцем проживання проведено обстеження умов проживання 6 сімей, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавленні батьківського піклування, над якими встановлено опіку, піклування. Житлово-побутові умови проживання – задовільні, діти забезпечені всім необхідним для розвитку, навчання та виховання. В результаті складено акти обстеження умов проживання.

Відповідно до пункту 66 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 служба у справах дітей за місцем знаходження майна надає консультації громадянам з питань підготовки необхідних документів щодо відчуження майна дитини.

Для отримання дозволу (згоди) від органу опіки та піклування на продаж, обмін, дарування, поділ майна, що є у спільній частковій власності або у спільній сумісній власності житла, укладання договорів конкретного користування житлом та інші, батьки та неповнолітні діти, які мають право власності на майно, або право користування майном, повинні звернутись до органу опіки та піклування з відповідною заявою, надати документи, які передбачені чинним законодавством України, а саме:

  • паспорти батьків дітей (оригінали, копії);
  • свідоцтва про народження дітей (оригінали, копії);
  • довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків батьків та дітей (оригінали, копії);
  • свідоцтво про укладення або розірвання шлюбу (оригінал, копія);
  • правоустановчий документ та технічний паспорт на житло, яке відчужується, та на житло, право власності на яке або право користування яким матиме дитина (оригінали, копії);
  • інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна;
  • довідка департаменту адміністративних послуг про реєстрацію місця проживання батьків та дітей;
  • довідка з місця проживання про склад сім'ї;
  • характеристики батьків дітей за місцем їх роботи, належним чином завірені (якщо батьки не працюють, то довідка про участь батьків у вихованні дітей з місця навчання чи перебування дітей (школи, дитячого навчального закладу). Якщо дитина не відвідує школи, дитячого навчального закладу – інформація закладу охорони здоров'я;
  • співбесіда з дітьми з 7 років;
  • заява дитини віком від 14 до 18 років.

У разі виїзду сім'ї на постійне місце проживання за кордон до зазначених документів додається довідка управління (відділу) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб за місцем реєстрації сім'ї.

Заяву повинні подавати обидва батьки за наявності повного комплекту вищезазначених документів.

Право володіти і користуватися майном людина набуває з народження, проте права розпоряджатися майном людина набуває з настанням повноліття, тобто з 18 років. З 14 до 18 - річного віку діти є неповнолітніми та вважаються частково дієздатними, тобто мають право:

  • самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
  • самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
  • бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
  • самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права. Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.

Порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

У зв’язку зі змінами до Сімейного кодексу України підтверджено право органу опіки та піклування відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини, однак запроваджено нове повноваження зазначеного органу щодо одночасного звернення до нотаріуса про накладення заборони відчуження нерухомого майна дитини у таких виключних випадках, коли:

  • мати та/або батько дитини, що звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав;
  • судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав;
  • до суду подано позов про позбавлення батьків дитини батьківських прав;
  • особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
  • між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
  • між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
  • вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом 1 місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон.

Служба у справах дітей Шепетівської районної державної адміністрації на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 № 268 «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 р. № 301 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 і від 5 квітня 2017 р. № 268» повідомляє, що діти та особи з числа внутрішньо-переміщених осіб, які на момент здійснення антитерористичної операції проживали на території Донецької та Луганської областей; діти, батьки, яких загинули внаслідок проведення АТО мають право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Право на отримання цього статусу мають діти та особи, які під час здійснення антитерористичної операції не досягли 18 років (повноліття) і які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:

  • отримала поранення, контузію, каліцтво;
  • зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства;
  • була викрадена або незаконно вивезена за межі України;
  • залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
  • незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;
  • зазнали психологічного насильства.

Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи для отримання статусу.

Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей заяву про надання статусу, згоду на обробку персональних даних і засвідчені в установленому порядку копії наступних документів:

  • свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
  • документа, що посвідчує особу заявника;
  • документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником;
  • довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання/перебування дитини у місті.

Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво, також подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров'я із зазначенням діагнозу.

Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, також подаються копії:

  • заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
  • витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження;
  • висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Якщо дитина зазнала психологічного насильства, також подаються:

  • висновок оцінки потреб сім'ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений фахівцем із соціальної роботи РЦСССМ;
  • копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого", якщо дитина отримала статус відповідно до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740;
  • копія свідоцтва про смерть та копія документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення антитерористичної операції, у разі загибелі батьків дитини або одного з них – із числа цивільних осіб.

Після збору всіх необхідних документів заявник подає їх до служби у справах дітей.

Розпорядження про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування Шепетівської районної державної адміністрації протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини.

Статус дитини, постраждалої внаслідок бойових дій та збройних конфліктів, зберігається й після досягнення нею повноліття.

01 серпня 2019 року під час чергового засідання з використання у 2019 році субвенції з державного бюджету на забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа було прийнято рішення щодо утворення комісії, затвердження Положення та склад комісії з використання у 2019 році субвенції з державного бюджету на забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа згідно та виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення.

Головою комісії є перший заступник голови Шепетівської районної державної адміністрації, заступником голови комісії – начальник служби у справах дітей, секретарем – головний спеціаліст з питань сім’ї, оздоровлення та відпочинку дітей управління соціального захисту населення районної державної адміністрації. До складу комісії входять представники управління соціального захисту населення, управління доходів та фінансів, відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму районної державної адміністрації, відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства адміністрації, юридичного сектору апарату районної державної адміністрації, районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також уповноважені представники громадськості та інших установ.

До повноважень комісії належить:

  • формування потреби щодо спрямування субвенції з державного бюджету на забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа і підготовка відповідних пропозицій;
  • уточнення пропозицій стосовно напрямів та об’єктів, на які буде спрямовано субвенцію;
  • перевірка наявності у дитини статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
  • перевірка наявності документів про перебування дитини на квартирному обліку;
  • перевірка наявості у дитини майнових прав на нерухоме майно або відчуження такого майна протягом останніх п’яти років;
  • з’ясування можливості/неможливості вселення дитини у приміщення, що зберігалося за нею;
  • перевірка наявності рецензованого звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), складеного відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;
  • визначення дитини, якій буде придбано житло або призначено грошову компенсацію.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року № 616, заяву про придбання житла або виплату грошової компенсації дитина особисто подає до органу соціального захисту населення за місцем перебуванням на квартирному обліку.

До заяви про придбання житла або виплату грошової компенсації за рахунок субвенції додаються такі документи:

  • копія документа, що посвідчує особу дитини;
  • копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
  • копія рішення про надання документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа, зазначених у пунктах 23—25 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);
  • копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності), виданої згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312);
  • акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), що придбавається, складений комісією, утвореною рішенням місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, в якому зазначається інформація про технічний стан, наявність комунікацій, придатність для проживання у ньому дітей, за формою згідно з додатком 1;
  • акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), яке зруйноване, стало непридатним для проживання або потребує капітального ремонту/реконструкції, складений комісією, утвореною рішенням місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, за формою згідно з додатком 2 (у разі наявності житлового приміщення (будинку, квартири), яке зруйноване або стало непридатним для проживання);
  • звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), яке придбавається;
  • фотографії житлового приміщення (будинку, квартири);
  • копії правовстановлюючих документів на житлове приміщення (будинок, квартиру);
  • копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташоване житлове приміщення (у разі наявності);
  • копія технічної документації на житлове приміщення (будинок, квартиру), прийняте в експлуатацію в установленому законодавством порядку;
  • документи, які підтверджують відсутність заборон, арештів, іпотек щодо житлового приміщення (будинку, квартири) відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”;
  • довідка про реєстрацію місця проживання осіб у житловому приміщенні (будинку, квартирі), що придбавається.

Документи, зазначені в абзацах шостому, восьмому — чотирнадцятому цього пункту, у разі придбання житла за рахунок коштів грошової компенсації подаються після вибору житлового приміщення.

Управління соціального захисту населення райдержадміністрації не пізніше ніж через десять робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами вносить до комісії подання про придбання дитині житла або виплату їй грошової компенсації.

Комісія протягом п’яти робочих днів з дати надходження подання розглядає його по суті у присутності дитини та приймає рішення про придбання дитині житла або виплату їй грошової компенсації.

У разі неявки дитини розгляд відповідного питання переноситься на наступне засідання комісії.

За більш детальною інформацією слід звертатися до Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації за адресою: вулиця Героїв Небесної Сотні, 47, місто Шепетівка, Хмельницька область.

Новорічні та Різдвяні свята – це свята довгоочікувані і світлі, а для дітей на долю яких випала нелегка ноша сиріцтва чи родинного неблагополуччя це особливі дні, адже для них дорослі готують подарунки.

Традиційно і цього року працівники служби у справах дітей Шепетівської районної державної адміністрації на чолі з районною владою, підготували солодкі подарунки, для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинились в складних життєвих обставинах.

Діти очікують свята, незважаючи на проблеми дорослих. І нам вдалося потішити і здивувати їх.

Із проявом булінгу в Україні стикаються 8 із 10 дітей. Такі дані оприлюднили в Українському інституті дослідження екстремізму. Таке явище, як шкільне цькування однолітків, поширюється по всьому світу, бо насильницька модель поведінки дедалі стає популярнішою. Навчальний рік набирає обертів і, готуючи дітей до школи, батьки думають про форму, зошити, портфель і рідко переймаються питанням захисту своїх чад, проявом агресії у своїх дітей, а саме: насильства та жорстокості відносно окремої дитини не тільки вдома, в школі, на вулиці, а й у соціальних мережах. До чого може привезти ігнорування булінгу та як його попередити обговорювали 18 вересня на нараді в Шепетівській районній державній адміністрації, під керівництвом начальника служби у справах дітей адміністрації Ю.Богуш, за участю начальника соціальної роботи РЦСССДМ адміністрації А.Цідика, інспекторів ювенальної превенції Шепетівського ВП О.Семенюк, В.Карася, працівників служби у справах дітей адміністрації.

Наголошуємо, що Законом України від 18 грудня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. За завдані тілесні ушкодження в процесі шкільного конфлікту відповідальність будуть нести, насамперед, батьки і діти.

Стало доброю традицією щороку в травні відзначати свято добра і любові – День Матері.

Ось і цього року, напередодні свята, 11 травня, голова Шепетівської районної державної адміністрації, Віталій Бузиль, заступник голови Шепетівської районної ради, Артур Мовсісян, начальник служби у справах дітей Юлія Богуш, головний спеціаліст сектору з питань опіки, піклування та усиновлення Наталія Чорнописька, привітали прийомних матерів.

«В України мама з глибини століть вважається берегинею домашнього вогнища та людиною, яка є рідною для всіх нас. Адже саме світлий образ матері, її лагідність і ласка є тими найдорожчими цінностями, що символізують родинний затишок і тепло. Жінки-трудівниці, що взяли на себе непросту й відповідальну місію – виховати й підготувати прийомних дітей до самостійного життя заслуговують особливої пошани та подяки» - наголосив Віталій Володимирович.

За духовний і національний розвиток української родини, турботу про збереження сімейних традицій і цінностей, гідне виховання дітей, зразковий приклад для наслідування іншим родинам та з нагоди Дня матері, прийомним матерям були оголошені подяки, вручені квіти, солодощі та цінні подарунки.

Нині в Шепетівському районні функціонує 2 прийомні сім’ї, в яких виховуються двоє дівчаток та один хлопчик.

Вітаючи жінок зі святом, начальник служби у справах дітей - Юлія Богуш, зазначила, що громаді сьогодні дуже потрібна їхня праця. Завдяки прийомним батькам діти відчувають затишок сімейного вогнища, материнську і батьківську ласку та любов, а це є першоосновою розвитку особистості майбутнього громадянина нашої держави.

30 вересня 2019 року службою у справах дітей Шепетівської районної державної адміністрації, було проведено засідання «круглого столу», для прийомних батьків, усиновителів, кандидатів у прийомні батьки.

В заході взяли участь керівник апарату адміністрації – Наталія Лінник, яка зазначила, що в день великого православного свята Віри, Надії, Любові і матері їхньої Софії, Україна святкує День усиновлення. І це дуже символічно, оскільки сім’ї приймаючи дитину, дарують їй родину, а разом з нею любов, віру та надію на щасливе життя. Наталія Миколаївна, подякувала усиновлювачам, прийомним батькам, за те, що відкрили дитині своє серце, розділили з нею свою любов і душевне тепло. Дали кожній дитині, яка зростає у кожній сім’ї, щастя мати родину.

Начальник служби у справах дітей адміністрації – Юлія Богуш, повідомила, що в Шепетівському районі ведеться цілеспрямована робота з влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до сім’ї, адже найважливіше щастя мати родину, тата і маму. В районі проживає 26 усиновлених дітей, під опікою (піклуванням) виховуються 56 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Функціонує 2 прийомні сім’ї, в яких виховується 2 дітей. Разом в ДБСТ та ПС виховуються 17 дітей.

Юлія Сергіївна, висловила щиру подяку всім, небайдужим до дитячої долі. Чужих дітей не буває і кожен хто має змогу, повинен зробити все необхідне для того, щоб діти зростали в любові.

Директор РЦСССМ адміністрації – Лариса Романець, зробила акцент на важливості обговорення законодавчої бази, щодо створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.

Прийомні батьки Любов Паляниця та Людмила Василишина, поділилися власним позитивним досвідом сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які у дитинстві були обділені батьківською любов’ю, не отримали належного догляду, зазнали тяжких психологічних травм. Висловили своє категоричне переконання у тому, що діти повинні знати свою соціальну історію, тому рано чи пізно знайдуться «доброзичливі люди», які розкажуть про це, але зі своїми коментарями…

На засідання працівники служби у справах дітей адміністрації розробили інформаційні матеріали, буклети про усиновлення, сімейні форми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, листівки з побажаннями, щоб кожна дитина мала родину, люблячих батьків.

По завершенню заходу керівник апарату Н.Лінник, вручила запрошеним подарунки від служби у справах дітей Шепетівської районної державної адміністрації.

Засідання «круглого столу» пройшло в теплій атмосфері, а питання, порушенні на ньому, не залишили нікого байдужим.