Шепетівська районна
державна адміністрація

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

Основними завданнями управління є:

  • забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про працю, зайнятість, пенсійне забезпечення, соціальний захист та соціальне обслуговування населення, у тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • удосконалення форм і засад соціального партнерства, організація співробітництва місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з профспілками та організаціями роботодавців;
  • здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України; проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи;
  • призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;
  • розроблення та організація виконання комплексних програм поліпшення соціального обслуговування інвалідів, пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян похилого віку та всебічне сприяння в отриманні ними соціального обслуговування та соціальних послуг за місцем проживання;
  • сприяння створенню умов для безперешкодного доступу інвалідів до об'єктів соціальної інфраструктури, направлення інвалідів та дітей-інвалідів до реабілітаційних установ та навчальних закладів системи соціального захисту;
  • забезпечення реалізації державної політики зайнятості на відповідній території;
  • забезпечення виплати передбачених законодавством компенсацій та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • виконання функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету;
  • сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідної території.
Пільги на оплату житлово-комунальних послуг

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються з 1 жовтня 2019 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373 "Про деякі питання надання житлових субсидій та пільг на виплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі". З цього часу почав діяти механізм монетизації пільг на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно постанови паралельно функціонує дві системи надання пільг у грошовій формі:

  • готівкова (за бажанням пільговика);
  • безготівкова (призначаються без звернення пільговика).

Порядок розрахунку суми пільги залежить від:

  • розміру пільгової знижки (100%, 75%, 50%, 25%);
  • кількості членів сім'ї пільговика, на яких поширюються пільги;
  • цін/тарифів на послуги та граничних норми споживання, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування".

Управління соціального захисту населення на підставі даних Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, щомісячно розраховує суми пільг, виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно з законом. Пільговикам не потрібно укладати додаткові угоди.

Пільги у готівковій формі призначаються пільговикам на підставі заяв, поданих особисто до управління соціального захисту, в яких ОБОВ’ЯЗКОВО мають зазначатись реквізити банківського рахунку та номер мобільного телефону пільговика. При цьому при собі необхідно мати оригінали документів, що засвідчують особу. Управління формує до 25 числа реєстри пільговиків для виплати пільг у готівковій формі та передає їх до Мінсоцполітики, після чого Міністерство опрацьовує отримані реєстри, надсилає їх до АТ "Ощадбанк" та переказує кошти для виплати монетизованих пільг. Таким чином, кошти надходять на особисті рахунки пільговиків, які зможуть зняти їх з власного рахунку у будь-який час. В свою чергу пільговик, який отримав кошти, повинен сплатити за спожиті послуги для відсутності заборгованості.

Пільги у безготівковій формі призначаються усім пільговикам в автоматичному режимі, за прикладом безготівкового надання субсидій через "Ощадбанк". Для цього "Ощадбанк" проводить у відповідних автоматизованих системах обліку банку персоніфікований облік пільговиків та коштів. Після чого "Ощадбанк" здійснює переказ коштів на рахунки організацій-надавачів житлово-комунальних послуг (газопостачання, електропостачання, водопостачання та водовідведення). Пільговику приходить квитанція з вже списаними коштами.

Незалежно від обраного способу отримання пільги, незмінним залишається зобов’язання пільговика щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої надавачам житлово-комунальних послуг або виплаченої готівкою.

Також Порядком передбачено, що пільговик зобов’язаний своєчасно повідомляти структурні підрозділи з питань соціального захисту населення про зміну всіх обставин, які впливають на надання пільг.

Для первиного оформлення пільг необхідно подати наступні документи:

  • Копія паспорта (1 ст., 2 ст., приписка) пільговика та його членів сім’ї за наявності
  • Копія ідентифікаційного коду пільговика та його членів сім’ї за наявності
  • Копія документа, що дає право на пільгу
  • Довідка про склад сім’ї із зазначенням жилої площі будинку та загальної з сільської ради
  • Папка швидкозшивач
  • Копія квитанції на світло (за будь-який місяць)
  • Книжка на газ або копія квитанції та довідку про опалювальну площу (якщо є природній газ)

До членів сім'ї пільговика належать (стаття 51 Бюджетного кодексу України):

  • дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років);
  • неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або інвалідами I групи;
  • особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю війни не перебуває у шлюбі;
  • непрацездатні батьки;
  • особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
Надання пільг з урахуванням сукупного доходу сім'ї

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

У разі коли середньомісячний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом року з місяця визначення відповідного права.

До сукупного доходу сім'ї пільговика включаються нараховані:

  • пенсія;
  • заробітна плата;
  • грошове забезпечення;
  • стипендія;
  • соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності);
  • доходи від підприємницької діяльності.

Величина доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу у 2020 році становить – 2940 грн.

Для визначення права на отримання пільг по оплаті за житлово-комунальні послуги, громадянин повинен подати декларацію про доходи сім'ї пільговика, а також довідки про доходи свої та членів сім’ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за такий період не пізніше вересня поточного року.

Для непрацюючих пільговиків, які отримують лише пенсію і соціальні допомоги, право на отримання пільги розраховується автоматично згідно інформації, отриманої від територіальних органів Пенсійного фонду України за результатами обміну електронними базами даних.

Надання пільг припиняється:

  • якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім'ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення;
  • за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Пільгова категорія Код пільги в ЄДАРП % знижки, НС - пільга надається на норму споживання / БН - без норми споживання Д - пільги надаються з врахування доходу / БД - без врахування доходу
Учасник бойових дій 1 75%, НС БД
Учасник бойових дій, в т. ч. яким виповнилося 85 років 1 100%, НС БД
Учасник війни 2 50%, НС Д
Особа з інвалідністю війни 1 групи 11 100%, НС БД
Особа з інвалідністю війни 2 групи 12 100%, НС БД
Особа з інвалідністю війни 3 групи 13 100%, НС БД
Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни 3 50%, НС Д
Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з числа учасників антитерористичної операції та Революція Гідності (набрання чинності 24.02.2016) 3 50%, НС БД
Особа з особливими заслугами перед Батьківщиною 20 100%, БН Д
Батьки померлої особи з особливими заслугами 22 100%, БН Д
Вдова (вдівець) особи з особливими заслугами 23 100%, БН Д

Закон України «Про соціальний захист дітей війни»

Пільгова категорія Код пільги в ЄДАРП % знижки, НС - пільга надається на норму споживання / БН - без норми споживання Д - пільги надаються з врахування доходу / БД - без врахування доходу
Діти війни 15 25%, НС Д

Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»

Пільгова категорія Код пільги в ЄДАРП % знижки, НС - пільга надається на норму споживання / БН - без норми споживання Д - пільги надаються з врахування доходу / БД - без врахування доходу
Жертви нацистських переслідувань, ст. 6 (1) 120 75%, НС Д
Жертви нацистських переслідувань, ст. 6 (2) – особа з інвалідністю 1 гр. 121 100%, НС Д
Жертви нацистських переслідувань, ст. 6 (2) – особа з інвалідністю 2 гр. 122 100%, НС Д
Жертви нацистських переслідувань, ст. 6 (2) – особа з інвалідністю 3 гр. 123 100%, НС Д
Жертви нацистських переслідувань, ст. 6 (3) 124 50%, НС Д
Жертви нацистських переслідувань, ст. 6 (4) 125 50%, НС Д

Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»

Пільгова категорія Код пільги в ЄДАРП % знижки, НС - пільга надається на норму споживання / БН - без норми споживання Д - пільги надаються з врахування доходу / БД - без врахування доходу
Реабілітована особа 100 50%, НС БД

Закон України «Про охорону дитинства»

Пільгова категорія Код пільги в ЄДАРП % знижки, НС - пільга надається на норму споживання / БН - без норми споживання Д - пільги надаються з врахування доходу / БД - без врахування доходу
Багатодітна сім’я 35 50%, НС Д
Дитячий будинок сімейного типу 54 50%, НС Д
Прийомна сім'я 55 50%, НС Д
Сім'я опікуна (піклувальника) 56 50%, НС Д

Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС»

Пільгова категорія Код пільги в ЄДАРП % знижки, НС - пільга надається на норму споживання / БН - без норми споживання Д - пільги надаються з врахування доходу / БД - без врахування доходу
Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (1 категорія) 60 50%, НС БД
Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (2 категорія) 18 50%, НС БД
Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (3 категорія) 19 50%, НС Д
Особа ЧАЕС – 1 категорія 61 50%, НС БД
Особа ЧАЕС – 2 категорія – ліквідатор 62 50%, НС БД
Особа ЧАЕС – 2 категорія – потерпілий 63 50%, НС БД
Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (1 категорія) 66 50%, НС БД
Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (2 категорія) 16 50%, НС БД
Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (3 категорія) 17 50%, НС Д
Дитина (ЧАЕС) з інвалідністю 69 50%, НС Д

Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист»

Пільгова категорія Код пільги в ЄДАРП % знижки, НС - пільга надається на норму споживання / БН - без норми споживання Д - пільги надаються з врахування доходу / БД - без врахування доходу
Ветеран військової служби 80 50%, НС БД
Вдова (вдівець) ветерана військової 81 50%, НС БД
Ветеран органів внутрішніх справ 90 50%, НС БД
Вдова (вдівець) ветерана органів внутрішніх справ 91 50%, НС БД
Ветеран державної пожежної охорони 98 50%, НС БД
Вдова (вдівець) ветерана державної пожежної охорони 99 50%, НС БД
Ветеран Державної служби спеціального зв'язку 130 50%, НС БД
Вдова (вдівець) ветерана Державної служби спец. зв'язку 131 50%, НС БД
Ветеран служби цивільного захисту 37 50%, НС БД
Вдова(вдівець) ветерана служби цивільного захисту 38 50%, НС БД
Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби 39 50%, НС БД
Вдова (вдівець) ветерана Державної кримінально-виконавчої служби 44 50%, НС БД
Ветеран податкової міліції 45 50%, НС БД
Вдова (вдівець) ветеран податкової міліції 46 50%, НС БД

Закон України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації в Україні»

Пільгова категорія Код пільги в ЄДАРП % знижки, НС - пільга надається на норму споживання / БН - без норми споживання Д - пільги надаються з врахування доходу / БД - без врахування доходу
Батьки та члени сім'ї працівника Державної служби спеціального зв'язку, який загинув (помер), пропав безвісти або став особою з інвалідністю 132 50%, НС БД

Кодекс Цивільного захисту України

Пільгова категорія Код пільги в ЄДАРП % знижки, НС - пільга надається на норму споживання / БН - без норми споживання Д - пільги надаються з врахування доходу / БД - без врахування доходу
Працівник служби цивільного захисту на пенсії 93 50%, НС Д
Батьки та члени сім’ї працівника служби цивільного захисту, який загинув (помер) або пропав безвісти 92 50%, НС Д

Закон України «Про Службу безпеки України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Пільгова категорія Код пільги в ЄДАРП % знижки, НС - пільга надається на норму споживання / БН - без норми споживання Д - пільги надаються з врахування доходу / БД - без врахування доходу
Військовослужбовець СБУ на пенсії 58 50%, НС БД
Вдова (вдівець) військовослужбовця, її (його) діти 85 50%, НС БД
Дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти, її (його) діти 86 50%, НС БД
Батьки загиблого військовослужбовця 87 50%, НС БД
Особа з інвалідністю військової служби 88 50%, НС БД

Закон України «Про освіту», «Основи законодавства України про охорону здоров’я» «Про бібліотеки та бібліотечне справу», «Про культуру»

Пільгова категорія Код пільги в ЄДАРП % знижки, НС - пільга надається на норму споживання / БН - без норми споживання Д - пільги надаються з врахування доходу / БД - без врахування доходу
Сільський педагог на песії 40 100%, НС Д
Сільський працівник бібліотеки на пенсії 41 100%, НС Д
Сільський медик на пенсії 43 100%, НС Д
Сільський працівники культури на пенсії 48 100%, НС Д

До відома одержувачів житлових субсидій

25.03.2020р було прийнято постанову КМУ №247 «Про особливості надання житлових субсидій».

Цією постановою передбачено ряд змін ,які стосуються порядку призначення субсидії. Основними з яких є наступні:

1) забезпечення розгляду питань щодо призначення житлової субсидії на наступний період усім домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному періоді 2019-2020 років, без заяв громадян про призначення житлових субсидій;

2) призначення житлової субсидії громадянам, які були звільнені з роботи в період карантину відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України і зареєструвалися в службі зайнятості як безробітні, на підставі заяв про призначення житлових субсидій та інформації центрів зайнятості щодо їх перебування на обліку. При цьому для розрахунку житлової субсидії враховується розмір призначеної допомоги по безробіттю без врахування сум отриманої заробітної плати.

3) на період карантину проводиться розрахунок житлових субсидій з урахуванням збільшених на 50 відсотків соціальних нормативів, у межах яких надається субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, що встановлені постановою КМУ від 6.08.2014р №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».

Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 “Про Порядок забезпечення інвалідів автомобілями” (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавчому порядку.

На облік беруться і забезпечуються автомобілями особи з інвалідністю, які:

  • не мають в особистому користуванні автомобільного транспортного засобу, зазначеного в абзаці четвертому статті 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” (крім причепів, напівпричепів), у тому числі придбаного за власні кошти або отриманого через структурний підрозділ соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції, що перебував в експлуатації менш як 10 років (крім випадків, передбачених пунктом 8 цього Порядку);
  • протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж п’ять років.

У разі коли за час перебування на обліку в особи з інвалідністю змінилася група інвалідності або йому було встановлено групу інвалідності без зазначення строку повторного огляду, йому необхідно повторно пройти огляд облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК) для підтвердження наявності медичних показань для забезпечення автомобілем на дату встановлення зазначених змін.

Сім’ї, які складаються з двох і більше осіб з інвалідністю, беруться на облік як сім’я на підставі спільної заяви про бажання отримати один автомобіль з дати взяття на облік першого з них.

У разі зняття інвалідності особа знімається з обліку, а автомобіль, яким він був забезпечений, повертається головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції відповідно до пункту 16 цього Порядку. Інвалід повторно береться на облік з дати встановлення інвалідності відповідно до довідки МСЕК.

У разі коли особа з інвалідністю, яким інвалідність встановлено на певний період, не поновлюють без поважних причин інвалідність протягом шести місяців, вони знімаються з обліку.

Для взяття на облік особа з інвалідністю, законний представник недієздатного інваліда, дитини-інваліда подає до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації заяву, форма якої затверджується Мінсоцполітики.

До заяви, що реєструється у спеціальному журналі обліку, додаються:

  • копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності, а для дітей-інвалідів – копія медичного висновку;
  • паспорт (для інваліда, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда), який після перевірки паспортних даних, зазначених у заяві, повертається заявнику, та копія свідоцтва про народження (для дитини-інваліда);
  • довідка про присвоєння ідентифікаційного номера інваліду та члену сім’ї, якому передається право користування автомобілем, законному представнику недієздатного інваліда, дитини-інваліда (після перевірки даних, наведених в заяві, повертається заявнику);
  • документ про реєстрацію місця проживання члена сім’ї, іншої особи, яким передається право користування автомобілем;
  • для інвалідів I, II і III групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, – копія посвідчення про належність до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок дії зазначених факторів, та медична довідка визначеного органами охорони здоров’я зразка щодо спроможності інваліда керувати автомобілем (для інвалідів I і II групи, які забезпечуються автомобілями безоплатно);
  • для інвалідів від загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формувань, з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією, – довідка, видана військкоматом, інші документи (копія військового квитка або партизанського квитка), що підтверджують таку участь (видається військкоматом на запит структурного підрозділу чи органу соціального захисту населення), посвідчення інваліда війни;
  • для інвалідів унаслідок трудового каліцтва – копія акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування професійного захворювання і довідка про перебування на обліку у Фонді соціального страхування;
  • для недієздатних інвалідів – копія рішення суду про визнання інваліда недієздатним та копія рішення (розпорядження) про встановлення над ним опіки;
  • для малолітніх і неповнолітніх дітей-інвалідів, позбавлених батьківського піклування, – копія рішення (розпорядження) про встановлення опіки та піклування.

Одним з головних напрямків державної політики у сфері соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями є покращення якості процесу забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації.

14 березня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 238 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою реформовано діючий Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення. Головною метою запропонованих змін є впровадження нової системи забезпечення технічними засобами реабілітації, яка чітко направлена на задоволення інтересів і потреб осіб з інвалідністю.

Для взяття на облік для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації особи з інвалідністю, законні представники дітей з інвалідністю та інші окремі категорії населення звертаються до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації чи місцем фактичного проживання.

Підставою для взяття на облік є:

  • для осіб з інвалідністю — індивідуальна програма реабілітації, яка визначається медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК). Для осіб з інвалідністю, група яких встановлена до 1 січня 2007 р. - висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК));
  • для постраждалих внаслідок антитерористичної операції, яким не встановлено інвалідність, — рішення військово-лікарської комісії (ВЛК) чи висновок ЛКК.

Серед інновацій – запровадження електронного каталогу-класифікатора ТЗР. Наявність і використання даного каталогу дає можливість людині самостійно обирати ТЗР.

Важливо зазначити, що підбір засобів реабілітації проводиться індивідуально для кожної особи з інвалідністю. Каталог дозволяє з урахуванням потреб особи, її параметрів та ступеню обмеження обрати перелік засобів, які максимально будуть відповідати її потребам. Електронний каталог засобів реабілітації розміщено на веб-сайті Міністерства соціальної політики в розділі «Інвалідність».

Управління соціального захисту населення в триденний термін повідомляє підприємство про вибір особою певного засобу реабілітації. Впродовж 20 робочих днів підприємство приймає рішення про те, чи працюватиме над виготовленням обраного ТЗР. У разі погодження на його виготовлення, управління соціального захисту населення готує відповідну угоду. Після її підписання підприємство впродовж 40 робочих днів зобов’язується виготовити та відправити ТЗР особі.

З 2019 року запроваджений новий механізм забезпечення заходами з реабілітації дітей з інвалідністю за принципом «гроші ходять за людиною», що дозволить забезпечити адресність, прозорість та підвищити якість надання реабілітаційних послуг.

Сучасна демографічна ситуація в Україні характеризується зниженням народжуваності та зростанням кількості дітей-інвалідів. У структурі дитячої інвалідності хвороби нервової системи займають перше місце, з яких більша частка – різні форми церебральних паралічів. Понад 70% хворих на ДЦП – важкі інваліди, що вимагають значних фінансових затрат на їх лікування, утримання та соціальної допомоги.

З урахуванням викладеного та з метою забезпечення якісної реабілітації дітей-інвалідів Урядом України прийнято низку законодавчих актів, направлених на покращення якості життя та максимальної соціальної адаптації дітей з інвалідністю у суспільстві, підвищення рівня функціональних рухових можливостей дитини, зменшення больових відчуттів, полегшення догляду за дитиною, попередження ортопедичних ускладнень.

На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 31.10.2019 № 265-IX, а також Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято 04.12.2019 постанову Кабінету Міністрів України № 994 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 309». Це надасть можливість забезпечити за принципом «гроші ходять за людиною» заходами з реабілітації дітей з інвалідністю не лише внаслідок дитячого церебрального паралічу, а також з іншими захворюваннями, тобто дозволить охопити більш ширшу аудиторію дітей з інвалідністю реабілітаційними послугами які потребують допомоги.

КРІМ ЦЬОГО!!! На сьогодні діти з інвалідністю (усіх нозологічних форм захворювання) також можуть бути забезпечені реабілітаційними послугами відповідно до Порядку надання окремим категоріям осіб послуг із комплексної реабілітації (абілітації), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 80, зі змінами. Даний Порядок визначає механізм надання особам з інвалідністю та/або дітям з інвалідністю, та/або дітям віком до трьох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності (з метою попередження інвалідності), послуг із комплексної реабілітації (абілітації) в реабілітаційних установах комунальної та державної форми власності.

Для отримання дітьми з інвалідністю послуг з реабілітації відповідно до постанови один з батьків або законний представник дитини має подати до за місцем обліку до районного управління праці та соціального захисту населення заяву у довільній формі про направлення дитини до відповідної реабілітаційної установи відповідно до індивідуальної програми реабілітації (далі- ІПР) разом з копіями документів:

  • заяву про направлення дитини до обраної реабілітаційної установи;
  • копії паспорта громадянина України одного з батьків та свідоцтво про народження та/або інший документ, що посвідчує особу дитини;
  • ІПР, видану лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я;
  • виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма №027/о).

Відповідно до Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 №187 (далі Порядок) управління соціального захисту населення забезпечують за рахунок коштів державного бюджету безплатними путівками до санаторно-курортних закладів осіб з інвалідністю усіх категорій.

Особи з інвалідністю від загального захворювання та з дитинства забезпечуються безоплатними путівками строком на 18 днів в порядку черговості. Особи з інвалідністю із захворюваннями хребта та спинного мозку (І-ІІ групи) – строком 35 днів в порядку черговості. Зазначені категорії осіб мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю лікування.

Забезпечення путівками осіб з інвалідністю згідно зазначеного Порядку здійснюється шляхом відшкодування вартості путівки санаторно-курортним закладам відповідно до укладених тристоронніх договорів (особа з інвалідністю – управління – санаторій).

Гранична вартість путівки для відшкодування вартості послуг санаторно-курортного лікування визначається щороку Мінсоцполітики за погодженням з Мінфіном.

Забезпечення санаторно-курортним лікуванням здійснюється в межах кошторисних призначень з врахуванням черговості згідно дати постановки на облік.

Для постановки на облік для забезпечення санаторно-курортною путівкою необхідно звернутися до управління соціального захисту за місцем реєстрації, заповнити заяву встановленого зразка та подати такі документами:

  • медичну довідку форми 070-0;
  • копіюю паспорта;
  • копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;
  • копію довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності;
  • копію посвідчення особи, що підтверджує пільгову категорію та пред’явити оригінал;
  • довідка з місця роботи про те, що особа не отримувала путівку (для працюючих осіб).

Звертаємо Вашу увагу, що після закінчення строку дії медичної довідки форми 070-0, але не рідше ніж один раз на три роки, подається нова медична довідка. У разі неподання такої довідки особа, яка понад три роки перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою, знімається з обліку.

Компенсація за невикористану путівку на санаторно-курортне оздоровлення

Особи з інвалідністю від загального захворювання та з дитинства відповідно до ст.29 Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні” та постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2007 №150 „Про порядок виплати деяким категоріям інвалідів грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування”, грошова компенсація виплачується інвалідам, які перебувають на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням (у разі звернення із заявою про її виплату), якщо вони протягом попередніх трьох календарних років не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу.

Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо психологічної реабілітації постраждалих учасників антитерористичної операції органи соціального захисту населення організовують направлення учасників АТО до реабілітаційних установ.

Метою психологічної реабілітації є збереження або відновлення фізичного та психологічного здоров’я, зниження частоти та тяжкості наслідків перенесених бойових психічних травм у формі гострих стресових реакцій, запобігання інвалідності, профілактика агресивної та саморуйнівної поведінки.

Право на отримання послуг із психологічної реабілітації мають учасники антитерористичної операції з числа учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни.

Для отримання направлення на психологічну реабілітацію в реабілітаційній установі необхідно:

1. Звернутися до управління праці та соціального захисту населення районних райдержадміністрацій та виконавчих органів міської ради за:

  • зареєстрованим місцем проживання;
  • фактичним місцем проживання відповідно до довідки про взяття на облік (для осіб, що переселилися з тимчасово окупованої території).

2. Заповнити заяву встановленого зразку, до якої додати копії (під час подання копій, особа надає їх оригінали для огляду):

  • посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни;
  • документа, що підтверджує безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
  • документи, що підтверджують особу.
Компенсація вартості проїзду

Відшкодовують вартість проїзду до реабілітаційних установ та назад учаснику антитерористичної операції на підставі наступних документів:

  • заяви;
  • оригінали проїзних документів;
  • заповненого суб̕´єктом надання послуг відривного корінця направлення на психологічну реабілітацію;
  • документу, що підтверджує особу.

Строки надання послуг із психологічної реабілітації визначаються індивідуально для кожного отримувача послуг залежно від його потреб, узгоджуються з отримувачем послуг або його законним представником після комплексного визначення індивідуальних потреб і зазначаються в індивідуальному плані реабілітації.

Механізм забезпечення учасників АТО санаторно-курортним лікуванням визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 200.

Безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів згідно із медичними рекомендаціями в порядку черговості забезпечуються:

  • учасників бойових дій – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;
  • осіб з інвалідністю внаслідок війни – позачергово щороку строком на 18-21 день;
  • осіб з інвалідністю внаслідок війни із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) – відповідно до медичних рекомендацій, з них:
    • I та II груп – до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів;
    • III групи – до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день.
  • постраждалих учасників Революції Гідності – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;
  • учасників війни – не частіше ніж один раз на два роки строком на 18-21 день.

Зазначені категорії осіб мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю лікування, путівки до якого оплачуються за рахунок коштів державного бюджету.

У разі коли особа має право на забезпечення путівкою за кількома законами, їй надається право вибору в забезпеченні путівкою за одним із них.

Для отримання путівки потрібно звертатися до управління праці та соціального захисту населення за:

  • зареєстрованим місцем проживання;
  • фактичним місцем проживання відповідно до довідки про взяття на облік (для осіб, що переселилися з тимчасово окупованої території).

Для одержання путівки особи, зазначені у пункті 1 Порядку, повинні перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання, а для внутрішньо переміщених осіб – за фактичним місцем проживання відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Для взяття на облік особа, зазначена у пункті 1 Порядку, чи її законний представник подають:

  • паспорт (копія та оригінал);
  • заява на видачу путівки;
  • медична довідка лікувальної установи за формою № 070/о;
  • копія посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни та документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (оригінал подається для перевірки);
  • копія військового квитка (за наявності).
Грошової компенсації за невикористану путівку

Інвалідам війни відповідно до „Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 № 785, грошова компенсація виплачується інвалідам війни за місцем їх обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок.

Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування згідно з Порядком виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 № 785, виплата компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, ветеранам праці виплачується за їх бажанням за місцем обліку на підставі відповідної заяви, при наданні заявником квитанції про оплату вартості путівки придбаної за власні кошти, та зворотнього талону до путівки.

Серед низки пільг та соціальних гарантій для учасників антитерористичної операції зокрема передбачено заходи соціальної та професійної адаптації.

Порядок організації соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 432.

Для отримання такої послуги необхідно звернутися до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації або місцем фактичного проживання із заявою.

До заяви необхідно додати такі документи:

  • копія посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни;
  • копія документів, що підтверджує безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
  • копія документи, що підтверджують особу.

Послуги з професійного навчання надаються учаснику антитерористичної операції одноразово в порядку черговості.

Контактна інформація спеціально уповноважених осіб у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в Шепетівському районі

Бузиль В.В.

(03840) 4-03-18

zagal@sheprda.gov.ua

Сектор з питань праці, соціально-трудових відносин та з питань сім’ї УСЗН РДА

Головний спеціаліст Янцеловська А.О.

(03840) 4-26-38

pratsy6818@gmail.com

Служба у справах дітей РДА

Головний спеціаліст Федорчук О.Г.

(03840) 4-03-80

sluzhba_shad@ukr.net

Сектор ювінальної превенції Шепетівського ВП ГУНП у Хмельницькій області

Заступник начальника Гнатюк С.А.

(03840) 4-05-14, 4-05-15

Відділ освіти, культури, молоді та спорту РДА

Головний спеціаліст Ільчук Л.С.

(03840) 4-10-27

sheposvita@gmail.com

КП "КНП Шепетівський Центр первинної медико-санітарної допомоги"

Завідувач інформаційно-аналітичного кабінету Панасюк В.М.

(03840) 4-27-48

shepcentr@meta.ua

КНП «Шепетівська центральна районна лікарня» Шепетівської районної ради

Юристконсульт Мазур В.Б.

(03840) 4-04-29

Shecrl@meta.ua

Закон України "Про протидію торгівлі людьми"

Програма протидії торгівлі людьми

Щороку 30 липня, починаючи з 2014 року, світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році з метою підвищення інформованості громадськості про цю глобальну проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу, які стали жертвами торгівлі людьми, а також заохочення людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину. Проблема торгівлі людьми та співпраці громадських організацій і державних установ щодо реінтеграції осіб, постраждалих від торгівлі людьми ця проблема надзвичайно актуальна, адже торгівля людьми є одним із найсерйозніших злочинів проти людини, який має як економічні, так і соціальні, педагогічні, психологічні причини. Незважаючи на здійснення певних зусиль з боку держави в напрямку протидії торгівлі людьми – ця проблема залишається актуальною і має стійкі тенденції до поширення. Злочин «торгівля людьми», зазвичай, прихований. Його жертви не хочуть згадувати й переповідати пережиті ними жахіття. І все-таки, постраждалим жінкам психологічно дещо простіше, ніж чоловікам, розповісти, що з ними сталося. А постраждалих чоловіків стає дедалі більше, проте вони соромляться звертатися до спеціальних служб. Серед постраждалих не лише молодь. Тут немає вікових обмежень. У жебракування, втягують як дітей, так і літніх людей. Поняття «торгівля людьми» набуває нового змісту. Якщо раніше йшлося здебільшого про сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало в себе широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів. Способи використання людей доволі різноманітні. Чоловіків експлуатують як будівельників, шахтарів, на сільськогосподарських роботах; жінок – як домогосподарок, швачок, мийниць посуду. Дітей використовують здебільшого у жебрацтві та як дешеву робочу силу на некваліфікованих роботах або у розповсюдженні наркотиків серед підлітків. Як правило, злочин починається з того, що торгівці людьми пропонують своїм майбутнім жертвам привабливі можливості працевлаштування. У багатьох випадках особа дізнається про дійсні «умови договору» лише після своєї появи у місці призначення, коли в неї відбирають паспорт, вдаються до фізичного та психічного насильства щодо неї, вимагають відпрацювання коштів, витрачених на оформлення документів, віз та проїзних квитків. Згодом, залежність жертви посилюється за схемою сфабрикованих боргів, до яких зараховують суми грошей, що їх витратив роботодавець на незаконне проживання, харчування та продовження терміну перебування на території іноземної країни за підробленими візами. Таким чином, людина опиняється в запланованій борговій залежності, яка постійно збільшується. До неї додаються надумані штрафи та інші витрати. «Торгівля людьми», відповідно до сучасного визначення, може бути і без ознаки перетину державних кордонів. Адже є велика кількість випадків «внутрішньої» торгівлі людьми, що відбувається під час переміщення людей з одного регіону в інший у межах однієї країни. Статтею 149 Кримінального кодексу України передбачено: «Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років». Під експлуатацією людини у цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо. Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується як до бідності, так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів. Отже, боротьба із цим злочином, порушенням прав людини у сучасному світі, вимагає об'єднання зусиль міжнародної спільноти та громадськості кожної країни, кожного регіону.

Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (працює на базі Представництва міжнародної організації з міграції в Україні)

0 800 505 501 дзвінки в межах України безкоштовні

527 безкоштовно для абонентів МТС, Київстар, life:)

Гаряча лінія з питань захисту прав споживачів

+3 (0382) 65-07-34

Законодавство у сфері захисту прав споживачів

Закон України "Про захист прав споживачів"

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №217-р "Про схвалення Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року"

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №983-р "Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року"

Постанова Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833 "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів"

Постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів"

Пам’ятки та настанови для споживачів

Що робити споживачу, якщо ціни на ціннику і в чекові не співпадають?

Щодо обов’язку продавців видавати розрахункові документи встановленої форми при реалізації побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту

Якщо ваші права порушено

До уваги споживачів! Будьте пильними при придбанні ювелірних виробів!

Пам’ятка для споживачів, які мають намір користуватися послугами інтернет-магазину

Пам’ятка споживача: Як діяти покупцю, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині?

Зразки скарг

Зразок скарги у випадку відмови в обслуговування української мовою

Зразок скарги у випадку відмови у розрахунку банківською карткою

Зразок скарги про порушення прав споживача

Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги: legalaid.gov.ua

Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103

Безоплатна правова допомога складається з:

  • безоплатної первинної правової допомоги;
  • безоплатної вторинної правової допомоги.

Послуги адвоката можуть отримати:

  • малозабезпечені особи;
  • діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім’ї;
  • особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”;
  • ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;
  • особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  • особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  • особи, реабілітовані відповідно до законодавства України.

Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:

  • надання правової інформації;
  • надання консультацій і роз’яснень з правових питань;
  • складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
  • надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

  • захист;
  • здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  • складення документів процесуального характеру.

Суб’єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:

  • центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
  • адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Юрисдикція Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

  • Шепетівський район Хмельницької області;
  • Білогірський район Хмельницької області;
  • Ізяславський район Хмельницької області;
  • Полонський район Хмельницької області;
  • Славутський район Хмельницької області;
  • м. Шепетівка Хмельницької області;
  • м. Нетішин Хмельницької області;
  • м. Славута Хмельницької області.

Директор центру: Бузиль Володимир Аврамович

Адреса: 30400, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 44

Телефон: (03840) 4-00-15

Електронна пошта: shepetivka.khmelnytskyi@legalaid.km.ua