Приміщення адміністрації Шепетівська районна державна адміністрація
Хмельницької області

30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул.Героїв Небесної Сотні, 47. E-mail: shepetivkarda@gmail.com
Герб Шепетівського району
Прапор Шепетівського району Контактні телефони: (038-40) 5-13-70, 5-13-60, 4-04-82, 5-11-60. Факс:5-12-58. E-mail: rda_shep@ukrpost.ua Прапор Шепетівського району
ПОВЕРНУТИСЬ НА ГОЛОВНУ

НОВИНИ


Інформаційний матеріал до Дня незалежності України

   24 серпня 2019 року Україна відзначатиме День незалежності – державне свято на честь ухвалення у 1991 році Акта проголошення незалежності України. Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Це стало початком відліку нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави. Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, якому для розгортання потрібне поглинання України, її матеріальних та людських ресурсів.

Ключові повідомлення:
   – прагнення до свободи – визначальна цінність українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. Найвищий вияв свободи поневоленого народу – здобуття незалежності для творення власного майбутнього;
   – 24 серпня 1991-го фактично відбулося відновлення державної незалежності України, яке увінчало тривалий шлях Українського народу до самостійності. В основу концепції державних заходів до Дня незалежності має бути закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України, розуміння того, що 24 серпня 1991-го насправді відбулося відновлення державної незалежності України.
   – проголошення незалежності 24 серпня 1991 року стало логічним завершенням українського державотворення. Тож, відзначаючи 28-ту річницю ухвалення Акта проголошення незалежності України, слід вшанувати всі попередні етапи – Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике Князівство Литовське, козацьку державу, українську державність початку ХХ століття. Від них сучасна Україна увібрала у себе традиції державництва;
   – синьо-жовті кольори Державного Прапора України також відбивають наші національні традиції, ідентифікують нашу територію протягом історичного періоду. Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської “весни народів” (1848 рік), супроводжувало національно-визвольну боротьбу українців за власну державність;
   – протягом ХХ століття синьо-жовтий пройшов шлях народного визнання й юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За комуністичного тоталітарного режиму український прапор символізував національний спротив;
   – Синьо-жовтий прапор є символом нашої країни, втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
   – першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Тому 24 серпня 1991 року відбулося фактично її відновлення;
   – Україна у ХХ столітті кілька разів втрачала суверенітет через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності;
   – упродовж ХХ століття українці не полишали боротьби за здобуття свободи і врешті Актом 24 серпня 1991 року її остаточно утвердили;
   – у боротьбі за державність українці заплатили дорогу ціну. Втрата незалежності внаслідок більшовицької окупації після Української революції 1917–1921 років призвела до того, що злочинні тоталітарні режими – комуністичний і нацистський – забрали мільйони життів мешканців України внаслідок Голодомору, Голокосту, державного терору, депортацій та війн;
   – 28 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як суверенна держава, здатна утверджувати демократичні цінності та відстоювати свободу, захищати власний суверенітет і територіальну цілісність.

Тисячолітній спадок державності:

Україна успадкувала з різних періодів історії різні засадничі ознаки держави:

· від Русі:
   цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році;
   тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної України;
   Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років;
   гривню – назву грошової одиниці;
   назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році;

· від Галицько-Волинської держави:
   синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства;
   утвердження європейського вектора розвитку;

· від Великого Князівства Литовського:
   європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право;
   Пересопницьке Євангеліє – видатна рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України;

· від козацької доби:
   республіканські традиції народовладдя;
   військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;
   одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року;

· від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського):
   демократичні засади державного будівництва;
   перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;
   перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го;
   державні символи: герб, гімн “Ще не вмерла Україна”, прапор;
   соборність – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі;
   Українську Академію Наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року;

від Української Радянської Соціалістичної Республіки:
   статус засновника Організації об'єднаних націй;
   адміністративно-територіальний устрій.