Приміщення адміністрації Шепетівська районна державна адміністрація
Хмельницької області

30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул.Героїв Небесної Сотні, 47. E-mail: shepetivkarda@gmail.com
Герб Шепетівського району
Прапор Шепетівського району Контактні телефони: (038-40) 5-13-70, 5-13-60, 4-04-82, 5-11-60. Факс:5-12-58. E-mail: rda_shep@ukrpost.ua Прапор Шепетівського району
ПОВЕРНУТИСЬ НА ГОЛОВНУ

НОВИНИ


АЧС знову вразила Україну

   Фахівці ветеринарної медицини України зареєстрували нові випадки захворювання на африканську чуму свиней (АЧС) у Миколаївській, Запорізькій, Донецькій та Херсонській областях. Про це повідомляє Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.
   З 27 червня по 10 липня на території цих областей зареєстровані чотири випадки захворювання на африканську чуму свиней - у селі Петропавлівка Доманівського району Миколаївської області, у селі Омельник Оріхівського району Запорізької областів, в особистому селянському господарстві громадянина в селі Вірівка Добропільського району Донецької області, в господарстві ФОП Качура О.П. в с. Корсунка Новокаховського району Херсонської області
   "В осередках захворювання проводяться заходи щодо локалізації та недопущення поширення збудника АЧС",.
   Зауважимо, що минулого року в Україні було зафіксовано 145 випадків АЧС, а цього року - вже понад 20.
   Африканська чума свиней – високо контагіозна хвороба свиней, що характеризується гарячкою, геморагічним діатезом, значними крововиливами, високою смертністю. Економічні збитки, заподіяні захворюванням, надзвичайно великі внаслідок майже 100%-ї загибелі хворих тварин, вимушеного знищення всіх свиней в епізоотичному осередку та на загрозливій території, а також витрат на проведення довготривалих карантинно-обмежувальних та ветеринарно-санітарних заходів.

   Чи не шкодить збудник вірусу людині?
   Вірус АЧС не передається людині і є безпечним для її здоров’я. На даний час виділено та описано 22 генотипи вірусу АЧС, однак більшість із них ніколи не виділялась за межами Африки. У 2012-2015 рр. в Україні було виявлено вірус АЧС генотипу ІІ, що за останні роки набув широкого розповсюдження. Характерною особливістю захворювання від початку епізоотії була і залишається висока летальність серед свиней. І, тому, власникам свиногосподарств та фахівцям ветеринарної медицини слід чітко зрозуміти, що АЧС – це невиліковна хвороба, що призводить до загибелі свиней усіх порід і статево-вікових груп. Антибіотики, або попередня вакцинація проти інших хвороб (наприклад, КЧС), жодним чином не впливають на її фатальний перебіг для тварин.

   Які ознаки захворювання свиней?
   Хочу сказати, що чіткі ознаки хвороби помітні не відразу, хоча інкубаційний період хвороби короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин, у цей час, виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток – проявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить). Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, ознаки спраги), збиваються в гурти, з’являються ознаки серцевої недостатності: синюшність (ціаноз) шкіри та значні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах). Поросні свиноматки, як правило, абортують, незалежно від терміну вагітності на 5–8 добу після зараження чи на 1-3 – лихоманки. Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легень – внаслідок геморагічного діатезу) переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність свиней при АЧС складає – майже 100%.

   Що необхідно робити в господарствах при виявленні хвороби?
   В умовах прогресуючого погіршення ситуації з АЧС в Україні будь-які аномалії в поведінці свиней чи ознаки захворювання (не кажучи про випадки загибелі), слід розглядати як ймовірний спалах АЧС і терміново повідомити про це ветеринарного спеціаліста. Ознаки хвороби, число вражених або загиблих тварин можуть бути надзвичайно розмаїтими в залежності від шляхів, дози зараження та інших обставин і не завжди відповідають типовому опису перебігу цього захворювання. Послідовність дій власників та подальших дій та заходів з боку держави регламентується відповідною інструкцією і розробленими для таких випадків планами дій. Про необхідні заходи, у разі обґрунтованості підозри, власника обов’язково повідомлять викликані спеціалісти. Підтвердження, або виключення діагнозу на АЧС завжди потребує проведення лабораторних досліджень. Проби на АЧС має відібрати лише кваліфікований фахівець, з урахуванням усіх обставин інциденту. Лікування тварин або будь-які намагання самотужки вийти з цієї ситуації лише додатково її ускладнять та сприятимуть подальшому поширенню інфекції і можуть бути кваліфіковані як злочин з відповідними до його тяжкості процесуальними наслідками.

   Які заходи профілактичного характеру треба проводити, щоб уникнути захворювання?
   Найважливіше, це зрозуміти та правильно оцінити суть цієї небезпеки. Особливо це стосується приватних господарств, де в силу певних обставин немає можливості належним чином облаштувати свій хлів та відсікти контакти свиней з зовнішнім світом, проводити дезінфекцію транспорту, міняти одяг та вчиняти інші профілактичні дії. Тому ризики в таких господарствах більші, ніж там, де свиней утримують на належному організаційному та технологічному рівні.

   Існує низка рекомендацій, які можна застосувати, щоб максимально перестрахуватися від захворювань. Ось основні з них:
   1. Згодовувати свиням лише термічно оброблений корм. Але навіть за умов термічної обробки виключити потрапляння на ферму і згодовування помиїв, харчових відходів і інших потенційно небезпечних джерел вірусу.
   2. Не купувати живих свиней, корми та сировину в АЧС-позитивних областях, утримуватись від закупівель свиней і корму сумнівного походження без відповідних документів та сертифікатів.
   3. Відмовитися від поїздок в регіони та країни, де підтверджено наявність збудника АЧС (перш за все виключити офіційно оголошені карантинні зони), або існує високий ризик його поширення і слідкувати за дотриманням цього правила персоналом ферми.
   4. Обмежити (до повної заборони) відвідування території особами, що не працюють на підприємстві та не мають на те крайньої необхідності чи відповідних повноважень. У будь-якому випадку вимагайте суворого виконання встановлених на фермі правил та обмежень.
   5. Для зменшення ризику, якщо є така можливість, та згода власників, забезпечити, щоб у радіусі 3-5 км довкола ферми не утримувалися свині у приватному секторі, або у підсобних господарствах персоналу. Раціональним, для власників середніх та великих свиногосподарств є формування, по-можливості, буферної зони (викупивши свиней в приватному секторі в радіусі 3-30 км довкола ферми чи комплексу) з подальшим забоєм для продажу або переробки цього поголів’я.
   6. Забезпечити повну двоконтурну огорожу господарства, посилити заходи з дератизації і унеможливити доступ на територію ферми (особливо до приміщень, де зберігається або готується корм) будь-яких свійських чи диких тварин, включаючи птахів.
   7. Заборонити утримання диких або свійських тварин, включаючи птицю, на території свиногосподарства. Єдиним виключенням є сторожові собаки, які повинні бути зареєстровані і мати відповідні відмітки в паспорті про щеплення проти сказу та інших хвороб і постійно перебувати виключно на території господарства.
   8. В’їзд транспорту на територію не можливий без проходження дезобробки на дезбар’єрі. Перед проїздом ванною, машину необхідно вимити водою під тиском від налипаючого бруду, бо саме він перешкоджає дезрозчину контактувати зі збудником та знищити вірус. Зібрана після миття транспорту брудна вода також повинна бути знезаражена доступним в господарстві методом (хлорне вапно, каустична сода тощо). Очищення транспорту має проводитись перед в’їздом на дезбар’єр. Після очищення, під натиском води, транспортний засіб повинен простояти впродовж 2–3 хвилин, для скапування води, інакше вона стікатиме в дезбар’єр зменшуючи концентрацію дезрозчину та знижуючи його активність. Вхід персоналу у виробничу зону свиногосподарств дозволяється тільки через ветсанпропускник, а в’їзд транспорту – через постійно діючий дезінфекційний бар’єр (дезінфекційний блок). На ветсанпропускнику ведуться журнали: виходу на роботу спеціалістів, відвідування особами, яким це було дозволено (ветеринарам, інспекторам, консультантам), руху та проведення дезінфекції транспорту, приготування дезрозчинів та заправки дезбар’єрів, прання та дезінфекції спецодягу.
   9. При вході в ізольоване приміщення (секцію) встановлюють дезванночки або дезкилимки. З внутрішнього боку дверей при вході в склади комбікормів, кормокухню, ветеринарні об’єкти облаштовують дезкилимки, заповнені тирсою або іншим пористим матеріалом, зволоженим дезрозчином.
   10. Для обслуговування тварин потрібно закріпити за кожною технологічною (виробничою) групою відповідальних людей, які пройшли медичне обстеження відповідно до чинних нормативних документів і ознайомлені з правилами та обмеженнями біологічної безпеки.
   11. Увесь обслуговуючий персонал має бути забезпеченим спецодягом та спецвзуттям із розрахунку не менше двох комплектів на працівника. Обладнання, інвентар, спецодяг, спецвзуття та інші предмети потрібно промаркувати і закріпити за дільницею (цехом). Передавати зазначені предмети із одної дільниці на інші без попереднього знезараження забороняється.
   12. Потрібно заборонити робітникам ферми утримувати свиней в особистих домогосподарствах і забезпечити мотивацію та механізм реального виконання цього правила (через контракти, підписки, перевірки, забезпечення продуктами свинарства тощо).
   13. Найкраще організувати централізоване харчування персоналу безпосередньо на території ферми щоб повністю виключити вживання будь-яких інших харчових продуктів принесених із собою на робоче місце.
   14. Прання та дезінфекція спецодягу мають бути також організованими централізовано і повністю виключати можливість того, щоб робітники робили це самостійно в домашніх умовах.
   15. Чітко окреслити і промаркувати відповідними оголошеннями «брудні» та «чисті» зони на підприємстві. Не допускати, щоб працівники в одному й тому самому одязі та взутті перетинали кордони цих зон.
   16. Для забезпечення технологічного процесу у виробничій зоні виділяють спеціальний внутрішньогосподарський транспорт. Виїзд такого транспорту за межі господарства здійснюється лише за надзвичайних обставин (наприклад, ремонт), і в такому разі потребуватиме ретельної мийки та дезінфекції.
   17. Крім того, на території господарства проводять розподіл та маркування «чистих» (підвезення кормів, тварин) та «брудних» (вивезення гною, загиблих тварин, відходів забою) автотранспортних шляхів з розрахунку виключення їх перетинання.
   18. Завантаження тварин проводити з рамп, розміщених на лінії демаркації господарства, без в’їзду транспорту на територію. Перевіряти ступінь очищення та відмітки про дезінфекцію транспорту, який приходить на підприємство, ферму.
   19. Тварини, що підлягають вимушеному та внутрішньогосподарському забою, перевозять на забійно-санітарний пункт (забійний майданчик) спеціальним транспортом, що виключає витоки біоматеріалу.
   20. При завезенні/вивезенні кормів, відходів, додаткових матеріалів на ферми можна пломбувати кабіну водія, не дозволяючи йому таким чином вихід з транспортного засобу на територію ферми.
   21. Територію ферми та приміщення де утримуються тварини тримати в чистоті і за можливості проводити регулярну дезінфекцію. Вживати заходів щодо знезараження гною, гноївки тощо. Мати постійний запас дезінфікуючих речовин противірусної дії, інші засоби, які ефективно знезаражують збудник АЧС.
   22. При можливості встановити параформалінову камеру для дезінфекції одягу та супутнього інвентарю. Також стане в пригоді утилізатор для знешкодження побічних продуктів тваринного походження.

   Головний спеціаліст Шепетівського РУ ГУ ДПСС
   РУ ГУ ДПСС в Хмельницькій області
   В.Савіцький

23.07.2019 р.