Приміщення адміністрації Шепетівська районна державна адміністрація
Хмельницької області

30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул.Героїв Небесної Сотні, 47. E-mail: shepetivkarda@gmail.com
Герб Шепетівського району
Прапор Шепетівського району Контактні телефони: (038-40) 5-13-70, 5-13-60, 4-04-82, 5-11-60. Факс:5-12-58. E-mail: rda_shep@ukrpost.ua Прапор Шепетівського району
ПОВЕРНУТИСЬ НА ГОЛОВНУ

НОВИНИ


Театральні зустрічі у с.Плесна з нагоди 80-річчя створення народного аматорського театру

   Театр, театр – це вічна гра,
   Де долі переплетені героїв,
   В комедії, у сміху, у спокої.
   Тут радість й щастя нас переповняє,
   Бо без театру нам життя не має!
    Ці слова прозвучали 16 вересня зі сцени будинку культури с. Плесна під час театральної зустрічі з нагоди 80 річчя створення народного аматорського театру та 45 річчя присвоєння звання «народний самодіяльний театр».
   Привітала присутніх учасників театру всіх років Валентина Галімська, головний спеціаліст управління освіти, культури, молоді, спорту та туризму районної державної адміністрації, яка вручила колективу грамоту та подарунок від голови районної державної адміністрації Романа Підопригори та голови районної ради Петра Дзяворука.
   Історія створення театру розпочалася ще у довоєнні роки, коли на посаду завідуючого клубом у 1938 році був призначений Грищук Самко Йосипович. Він і організував драматичний гурток, до якого залучив молодь села. Гуртківці часто виступали у своєму селі та пішки ходили у сусідні села, щоб показати своє мистецтво.
   На сцену запросили сина першого завідуючого клубом Грищука Валентина Самковича, який і сам колись брав участь у колективі. Він допоміг заглибитись у історію витоків феномена народного Плесенського театру.
   Дуже цікаво про роботу театру того часу розповіла акторка театру, колишня завідуюча бібліотекою с. Плесна, Чміль Надія Іванівна
   А ще музичне вітання було від Сергія Мотлюка - сина артистів театру, у яких історія кохання розпочалась від любові до театру і продовжилась народженням ще двох артистів – Сергія та Михайла.
   Театр – це не професія, це стиль і сенс життя, який супроводжує вас, де б ви не були. Ці слова прозвучали про людину, яка стала музою театру. Це – Любов Миколаївна Заячківська, яка у далекому 1968 році приїхала до сільських драмгуртківців допомогти відточити майстерність.
   «Безталанна», «Сині роси», «Дороги, які ми обираємо», «Мати наймичка», «В степах України», «Калиновий гай» - і це ще не всі вистави, які зробили театр дійсно народним. Тільки у виставі «Дороги, які ми обираємо» грали на сцені одночасно понад 30 акторів.
   У 1972 році з виставою «Калиновий гай» О. Корнійчука плесенці стали лауреатами республіканського фестивалю народної творчості, за успішний виступ нагороджені бронзовою медаллю.
   У 1973 році колективу було присвоєно звання «Народного самодіяльного театру». Під керівництвом Заячківської Любові Миколаївни театр досяг високих творчих успіхів. Постійні репетиції, майстерність професійність керівника, підтримка місцевого керівництва - все це сприяло розвитку театрального мистецтва та росту популярності.
   Одна із сторінок історії театру присвячена жінці, яка стала його літописцем. І не тільки театру. Вона трепетно збирала матеріали про історію села – почесна громадянка села Плесна Лазаренко Ганна Йосипівна. Бенефісом цієї актриси стала вистава «Мамина хата».
   Зі сльозами на очах глядачі слухали «Баладу про маминих журавлів» у виконанні доньки Ганни Йосипівни – Оксани Слободенюк.
   Також принесли театру визнання вистави «Трибунал», «Перстень з діамантом», «Випадок з метранпажем» під керівництвом режисера Дробота Володимира Борисовича.
   У всі часи діяльності театру активну участь брали вчителі місцевої школи. Цікавою була розповідь колишнього директора школи Павлюк Любові Федорівни та вчительки Іванюк Олени Василівни.
   Хвилиною мовчання пом’янули нині покійних акторів театру, а їх понад 30 осіб.
   У золотому фонді української класики («Бувальщина», «Сватання на Гончарівці», опері «Наталка Полтавка») головні ролі виконували Євгенія та Олександр Ковриги, Микола Зведенюк, Борис Савчук, які долучились до розповіді про ті часи.
   Подяками Плесенської сільської ради були нагороджені сімейні династії три покоління: Лазаренко - Анатолій, доньки – Леся та Оксана, син Юрій; Шикеруки - Михайло, Юлія,син Максим та онука Анна-Вікторія; Зведенюк Микола, Іванюк Олена, донька Наталія та онук Олександр; Ковриги - Олександр, Євгенія та донька Оксана; Савчуки - Борис, Людмила та онучка Зоряна; Мотлюки - Любов,Андрій, Михайло, Сергій, Оксана; Шикеруки - Микола, син Олександр, онуки Назар та Наталка.
   Пісенні вітання глядачам подарували Олександр Шикерук та Лариса Савчук.
   В різні часи спектаклі ставили молоді практиканти – Любов Манійчук, Віктор Савчук, Наталія Носачева.
   Був період коли продюсером стала ідейна натхненниця театру, директор школи Капелюх Тетяна Миколаївна разом з молодим талановитим режисером Юлією Рабчевською. І тоді театр став називатись «Птах». І це дуже символічно, адже як птах Фенікс, який воскресає з попелу, театр отримав відродження у стінах школи.
   Особливі слова подяки потрібно сказати Плесенському сільському голові Павлюку Миколі Петровичу, який віднайшов можливості для подальшої діяльності театру. Зараз народний аматорський театр «Птах» очолює талановитий режисер Любов Манійчук.
   Високий художній рівень репертуару та виконавська майстерність притаманна колективу не стирається з роками. На зміну ветеранам театру приходять молоді аматори сцени. Колектив неодноразово нагороджений грамотами і дипломами різних ступенів, цінними подарунками. Репертуар театру з кожним роком поповнюється новими високохудожніми творами, різними по жанру, характеру.
   Склад учасників колективу різновіковий та різнофаховий, але їх об'єднує спільний інтерес - любов до театру.
   Слова вдячності варто сказати організатору театральної зустрічі «Пам’ятаємо, любимо, шануємо» Оксані Слободенюк, завідуючій бібліотекою с. Плесна, яка продовжує писати історію села та театру зокрема.

21.09.2018 р.